Комунальний заклад  "Середня загальноосвітня школа № 25" 

Кам'янської міської ради    

                                                        Неділя, 25.06.2017 

Головна | Мій профіль | Вихід|Вхід RSS

Ви увійшли як Гость
Група "Гости"


Меню сайту

Міні-чат
Дивіться нижче!
Безпека дітей в Інтернеті
Гарячі лінії
Наше опитування
Выберите свой антивирус!
Всього відповідей: 89
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Locations of visitors to this page

Музей ім.Олеся Гончара

  

ТВОРЧІСТЬ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

 Дев’ять романів:

*   «Прапороносці» - 1946-1948;

*   «Таврія» - 1952;

*   «Перекоп» - 1957;

*   «Людина і зброя» - 1960;

*   «Тронка» - 1963;

*   «Собор» - 1968;

*   «Циклон» - 1970;

*   «Берег любові» - 1976;

*   «Твоя зоря» - 1980.

  

П’ять повістей:

*   «Стокозове поле» - 1941;

*   «Земля гуде» - 1947;

*   «Микита Братусь» - 50-ті роки;

*   «Щоб світився вогник» - 50-ті роки;

*   «Бригантина» - 1973.

Збірник фронтових віршів «Фронтові поезії – 1985.

   

Виступав Олесь Гончар і як літературознавець, культуролог, критик. Йому належать книги статей:

*   «Наше письменство» - 1972;

*   «Письменницькі роздуми» - 1980;

*   «Чим живимо» - 1991.

  

ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ  БІОГРАФІЇ О.ГОНЧАРА

1.     Олександр Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Ломівка (передмістя Дніпропетровська) у робітничій родині.

2.     Коли хлопчику було 3 роки, померла мати. Виховували його материні батьки, які жили в селі Суха на Полтавщині.

3.     1933 рік – закінчив семирічку. (Олесем Гончара назвав учитель-словесник).

4.     1934-1937 – навчався у Харківському технікумі журналістики.

5.     1937 рік – працював у редакції обласної газети «Ленінська зміна», почав друкуватися в «Літературній газеті», «Комсомольці України», «Молодому більшовикові», «Піонерії».

6.     1938 рік – студент філологічного факультету Харківського університету.

7. 1941-1945 роки – склавши екзамени за третій курс, разом із групою своїх товаришів добровольцем пішов на фронт, хоча мав відстрочку до закінчення навчання. Разом із мінометною ротою дійшов до Праги. Мав бойові нагороди:

*    три медалі «За відвагу»;

*    ордени Слави і Червоної Зірки;

*    медаль «За оборону Києва».

8.     1946 рік – закінчив Дніпропетровський університет і став аспірантом Інституту літератури імені Т.Шевченка АН УРСР у Києві.

9.    1946-1948 роки – окремими частинами в журналі «Вітчизна» з’являється роман «Прапороносці», який приносить справжнє визнання і славу. Його приймають до Спілки письменників.

10.      1948-1949 роки – присуджується аж дві Державні премії, які тоді називалися Сталінськими.

11.      1962 рік – Державна премія УРСР імені Т.Шевченка за роман «Людина і зброя».

12.      1964 рік – Ленінська премія за роман у новелах «Тронка».

13.      1959-1971 роки – очолював Спілку Письменників.

14.   У тяжкі і суперечливі «застійні» роки йому судилося нести свій генеральський хрест. Влада цілеспрямовано намагалася його приручити, зробити своїм. Нагород і посад йому не бракувало:

*    академік АН УРСР;

*    Герой соціалістичної праці;

*    член ЦК КПУ;

*    депутат Верховної Ради.

15.           1982 рік – Державна премія СРСР за твір «Твоя зоря».

16.    В останні роки життя відкрив установчу конференцію Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка, Установчий з’їзд Народного руху України, виступав на мітингах, демократичних з’їздах.

17.           1993 рік – присвоєно почесне звання «Інтелектуал світу».

18.           Помер 16 липня 1995 року.

   

  

Годинник
Погода
Календар

«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наша кнопка
Освітні сайти


Copyright MyCorp © 2017